Ірина Заря: Фондовий ринок України - перспективи 2009-2010

Відповідь на Ваше питання залежить від мети капіталовкладень. Якщо одного інвестора більше цікавить збереження коштів та стабільний дохід, а іншого — швидке отримання прибутку, для них існують окремі інструменти, які передбачають абсолютно різний рівень ризику. Інший момент — рівень впливу інвестора. Враховуючи наявну ситуацію з банківськими депозитами та вкладами у цінні папери ІСІ, все більше приватних інвесторів мають бажання самостійно здійснювати операції на фондовому ринку та безпосередньо контролювати свої активи. Таку можливість ПФТС запровадила навесні цього року  —  послуги Інтернет-трейдингу стали доступними через «онлайн-брокерів»-учасників ПФТС. До того ж, мінімальний рівень інвестицій залишається низьким — від 60 грн. по деяких цінних паперах.

Головними ознаками компаній, цінні папери (акції) які називають «блакитними фішками», вважають високу ліквідність та стабільність, надійність та прибутковість. Положення ДКЦПФР «Про цінні папери та фондовий ринок» відносить акції таких емітентів до Котирувальних листів 1-го та 2-го рівнів. Якщо такі вимоги підвищити, перелік «блакитних фішок» звужується до «індексного кошику» Індексу ПФТС. Додатковим орієнтиром можуть слугувати акції-лідери рейтингів цінних паперів ПФТС, розрахунок яких здійснюється біржею щомісячно на постійній основі.

Причин проведення розміщення акцій українських підприємств на іноземних торговельних майданчиках існує декілька, але всі вони, так чи інакше, пов’язані з отриманням найвигідніших пропозицій та можливостей для емітента. Як правило, IPO на провідних біржах дозволяє власникам закріпити тверду ціну на акції компанії у ВКВ та багаторазово підвищити їх ліквідність. Провідні українські компанії, як і вітчизняний фондовий ринок, на якому частка нерезидентів до останнього моменту перевищувала 80%, звикли орієнтуватись на закордонних інвесторів, доступ до яких через фондові ринки розвинених країн набагато простіший.

Основна частина українських емітентів, які здійснили IPO за кордоном, були маловідомими для внутрішнього ринку, і не могли розраховувати на високий інтерес до власних активів. На той момент на ринках існував надлишок грошових коштів, який в сукупності із зростаючим інтересом до ринків капіталу країн, що розвиваються, сприяв успішному проведенню IPO українських емітентів на іноземних майданчиках.

Наскільки мені відомо, емітентів, які мали намір виходу на IPO, не влаштовувала не стільки ПФТС, скільки недостатній рівень розвитку вітчизняного ринку цінних паперів та деякі аспекти українського законодавства — система захисту прав інвесторів та акціонерів у нас далека від досконалості.

Одну біржу назвати важко. London Stock Exchange, NASDAQ OMX, NYSE Euronext — еталон, до якого необхідно прямувати.

Для ответа на Ваш вопрос, приведу несколько цифр. По данным Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку, объем сделок на рынке ценных бумаг в 2008 году превысил 883 млрд. грн., что составляет более 90% ВВП Украины в 2008 году. За последние три года рынок ценных бумаг вырос более, чем в 2 раза. Индекс ПФТС — индикатор состояния украинского рынка акций, по данным международного агентства Bloomberg был признан мировым лидером по темпам роста в 2007 году и в первом квартале 2009 года. Думаю, глядя на эти показатели, украинский фондовый рынок можно назвать перспективным.

Трохи більше ніж за десять років ПФТС перетворилась з позабіржової торговельної системи, на якій невелика група торговців здійснювала операції з декількома десятками цінних паперів, на провідну фондову біржу в Україні, з найсучаснішою торговельною системою, більше 200 інвестиційними компаніями та банками-учасниками торгів та більше 800 цінними паперами у біржовому Списку. Якщо у 1997 році загальний обсяг торгів на ПФТС налічував трохи більше 350 млн. грн.,  то через 10 років (у 2007) — більше 30 млрд., а у минулому році — 46 млрд. грн. Окремо необхідно виділити спільні проекти з провідними світовими біржами, серед яких NASDAQ OMX, Варшавська фондова біржа, Віденська фондова біржа, Московська міжбанківська валютна біржа, та багаторічне співробітництво з міжнародними агенціями-лідерами поширення інформації Thomson Reuters, Bloomberg, SIX Telekurs Ltd.

Звичайно, ПФТС не зупиняється на досягнутому, а надалі орієнтується на технологічне вдосконалення та подальший розвиток.

Действительно, фондовый рынок  —  «пульс» экономики. Ведь даже первые признаки кризиса мы ощутили первыми в стране — Индекс ПФТС начал стремительно снижаться еще летом прошлого года. Насчет прогнозов скажу только, что в нынешней ситуции невероятно сложно что-либо прогнозировать. Развитие фондового рынка Украины будет связано, прежде всего, с ситуацией на мирових фондових площадках, но не стоит забывать и о политической составляющей, которая становится более актуальной в преддверии выборов в Украине.

В Україні, на відміну від розвинених країн, де процедура банкрутства чітка та прозора, і дійсно «оздоровлює» економіку, це питання знаходиться більше у політичній, ніж економічній площині.

Дійсно, після стрімкого падіння наприкінці 2008 року та протягом перших місяців 2009 року, коли, здавалось, Індекс ПФТС прямував за принципом «чим вище злетів, тим болючіше падати», Індекс ПФТС почав швидко «відігравати» втрачені позиції. Таке зростання дозволило йому випередити біржові індекси інших країн за підсумками II кварталу 2009 року та стати світовим лідером за темпами росту. Своєрідним поштовхом для відновлення позицій Індексу стало також зниження цін на активи до мінімального, а значить інвестиційно-привабливого, рівня (ціна на акції деяких українських емітентів опустилась нижче номінальної вартості).

Взагалі, квітнево-травневе зростання спостерігалось на всіх провідних торговельних майданчиках, а Індекс ПФТС як індикатор стану українського ринку акцій, прямував за світовими тенденціями.

Динаміка міжнародних фондових майданчиках та політична та економічна ситуація в Україні будуть визначати подальші тренди українського фондового ринку.

Старт фінансовій кризі дійсно дали проблеми зі «складними» структурними інструментами, але основна причина полягає не в самих продуктах, а в системі ризик-менеджменту, як всередині компаній, так і в цілому по системі. Фінансові посередники «загрались». Це актуально для провідних фондових ринків, які спричинили початок світової фінансової кризи. Якщо говорити про Україну, то нас «накрила» хвиля західної кризи. Торгівля похідними та іншими «складними» інструментами на вітчизняному біржовому ринку не розвинена, немає навіть законодавчої бази під такі інструменти. Щодо принципів та правил роботи на фондовому ринку, то актуальним залишається необхідність лібералізації державної політики в цій сфері.

Этот вопрос лучше адресовать экспертам банковского сектора.

Главная инновация — новая торговая система PFTS NEXT, реализация которой и успешный запуск состоялись в апреле этого года. PFTS NEXT — высокотехнологический программный продукт, для разработки которого были привлечены ведущие мировые биржи — NASDAQ OMX и Московская межбанковская валютная биржа. Технические характеристики системы позволяют обеспечить эффективную торговлю на активно работающем рынке (ежедневная нагрузка — 1 500 000 заявок), привлечь максимальное количество участников (более 10 000) и ценных бумаг для торговли (более 20 000). Система PFTS NEXT полностью интегрирована в национальную депозитарную систему, предусматривает ведение электронного документооборота, расчет и трансляцию биржевой информации в режиме реального времени,  новые расчетные сервисы и мировые подходы к торговле (торговля облигациями по «чистой цене»). Система универсальна, она объединяет существующие режимы — «рынок заявок», «рынок котировок», РПС, и предоставляет возможность в будущем работать не только в терминалах фондового, а также срочного, валютного, товарного рынков. На данный момент, полностью реализован только первый этап международного проекта «MICEX – NASDAQ OMX – PFTS Ukrainian Project», в рамках которого стартовала новая торговая система. На последующих этапах, безусловно, планируется совершенствование функциональных возможностей PFTS NEXT, в т.ч. расчетно-клиринговых технологий.

Безумовно, сектор – перспективний. Але на даний момент, на ПФТС акції підприємств агросектору не можна вважати цінними паперами першого ешелону – у Котирувальних листах 1-го та 2-го рівнів немає жодного представника цієї галузі, за кількістю емітентів у біржовому реєстрі продовжує лідирувати електроенергетика та металургія. Найбільшим попитом традиційно продовжують користуватись акції емітентів металургійної, машинобудівної та нафтогазовидобувної галузей.