М. Колісник, Є. Пенцак: «Принципи побудови персональних фінансів»

Євнен Пенцак:

Ми знаємо, що «святе місце порожнім не буває». Український фондовий ринок не є розвиненим, але він є, і до нього приміряються провідні інвестиційні компанії Заходу. «Місце під сонцем» в роботі з фондовим ринком України зайняли КУА. Безумовно, що вони залишаться привабливими ще багато років. Багато з компаній з управління активами зникне, а багато завоюють репутацію надійних фінансових посередників.

Завжди будуть люди з вільними інвестиційними ресурсами, і завжди будуть компанії з інноваційними ідеями, яким буде потрібний фінансовий ресурс. Сьогодні, інвестиції в ПІФи, ІСІ є досить ліквідними фінансовими інструментами. На мою думку, нехай краще буде більше інтересу в людей до КУА і ..., ніж навколо потенційних МММ. Чим раніше люди в Україні зрозуміють, що немає дармових обідів на фінансовому ринку, дешевих квартир тощо, тим швидше вони почнуть аналізувати, а не чекати на «манну небесну» та «доброго царя».  Це призведе до зростання ефективності фондового ринку.

Стосовно ринку будівництва, то будівництво часто фінансується через інститути спільного інвестування. Інвестиційні фонди є свого роду термометрами інвестиційної привабливості різноманітних галузей економіки і сфери будівництва, зокрема. Потрібно лише добре поглянути на композицію інвестиційного портфеля фонду. Фондовий ринок і КУА є каталізаторами розвитку економіки України. Вони допомагають ефективному переміщенню капіталу в країні – від гірших до кращих інвестиційних можливостей. Якщо зі зростанням собівартості будівництва житла впала інвестиційна привабливість  відповідних фондів, то попит переміститься в інші сектори економіки. У цьому й секрет інвестиційного менеджменту: як правильно перерозподілити капітал між багатьма інвестиційними можливостями, враховуючи всю доступну інформацію. 

Євген Пенцак:

Спочатку потрібно розібратись з питанням «навіщо». Чого я хочу персонально досягнути у житті? Як я можу допомогти моїм рідним? Які фінансові ресурси для цього потрібні і в який момент. Після цього подивитися на джерело своїх доходів і співставити цілі з можливостями.

Якщо сильно розбігаються, а ви у розквіті сил – подумайте над зміною вашої роботи. Вам доведеться переглянути цілі, узгодити з вашими можливостями, а персональний фінансовий радник підкаже, як їх досягнути оптимальним чином. Почніть з ігор типу «Монополія» в колі своєї родини. Обміркуйте з рідними, як вони приймають фінансові рішення. Тоді зверніться до книг чи тренінгів. Що рекомендують гуру … 

Михайло Колісник:

На жаль, пересічний українець поки що мало знайомий з цариною ПФ як наукою. Більшість українців вибудовує персональні фінанси, виходячи з власного розуміння цінностей та якихось принципів, які вони самі собі встановлюють. Це тому, що вони не вивчали кимось узагальнений та систематизований досвід попередніх поколінь. Традиційно в зарубіжних країнах (країнах з розвинутою економікою) значну частину ПФ вивчають діти в середніх школах. Цей курс є для них важливим тому, що тоді школа навчає майбутнього громадянина, повноцінного члена суспільства бути не лише людиною знаючою, але і бути людиною успішною. У нас в школах такого ніхто не вивчає.

 

Пересічний українець в школах студіює масу предметів, його вчать, як влаштована ДНК і амінокислоти, його вчать хвильовій та корпускулярній теорії світла, його вчать похідним та інтегралам, проте ніхто не вчить його, що не всі гроші, котрі будуть зароблені протягом місяця, потрібно пускати на поточне споживання, що потрібно робити заощадження і формувати пенсійні плани, що потрібно користуватись страховими продуктами, і вміти правильно вираховувати процентну ставку по кредитах, що існують погані і хороші кредити, і як вираховувати приховані ціни в складних продуктах. Пересічний українець в світі персональних фінансів часто не відчуває навіть елементарних речей. Більша частина біднішої верстви населення України, наприклад, сконцентрована на питанні, як зекономити і зменшити власні витрати. Більшість із них або свідомо, або несвідомо відкидають можливість подумати над питанням - а як збільшити свої доходи. Не думаючи, що економія витрат непрямо, але все-таки тісно пов’язана з майбутнім зменшенням доходів. Цих всіх речей треба навчати, можливо суспільна роль kmbs і полягає в нашому свідомому бажанні збільшити критичну масу членів українського суспільства, які над цим задумуються і роблять правильні висновки.

Михайло Колісник: 

У цих галузях фінансів є дуже багато спільного. Фактично, кожна людина являє собою малесеньку корпорацію під назвою "Я". Тому методи схожі. Наприклад, і в КФ, і в фінансах особистих можна конструювати баланс, звіт про прибутки, бюджети - принципи за якими вони будуть конструюватись, будуть ідентичними. Можна застосовувати одинакові методи для оцінки фінансових інструментів, одинакові розрахунки для визначення доходності депозитів, процент ставки по кредитах, тощо. Тут області фінансів будуть перетинатися досить суттєво. Для багатих людей, власників фірм, фактично їх персональні фінанси стають фінансами корпоративними, тому що фінансова звітність їх компаній є областю персональних фінансів їх власників. Проте, між цими областями є відмінності. На відміну від корпорації, котра навіть за бухгалтерськими канонами теоретично існує довічно, всі люди, на жаль, є лише тимчасовими відвідувачами цього найкращого світу. Адже в цьому світі людина живе всього близько 600 тис. годин. З цього можна зробити три висновки:

1) Треба прожити цей час так, щоб залишити слід в цьому світі.

2) Той, хто забрав у мене 100 грн, насправді забрав у мене незрівнянно менше, ніж той, хто забрав у мене годину мого життя (це приблизне співвідношення, точне обчислення можна порахувати по вартості грошей в часі), адже, віддавши 100 грн, Ви заробите нові, а віддавши годину свого життя, ви втрачаєте її назавжди, другої такої Господь Бог Вам не поверне.

3) Прийняття рішень у ПФ і у корпоративних фінансах саме і будуть відрізнятися тим, що в ПФ їх приймають виходячи із тимчасовості існування людини, а корпоративні виходять із довічності функціонування корпорацій. Це буде різниця в прийнятті рішення. Наприклад, в персональних фінансах існують "хороші і погані" кредити, необхідність відкладати гроші на пенсію, тощо. На відміну від людини, корпорація не робить пенсійних відрахувань для "власного існування на пенсії", хоча може планувати пенсійні плани для своїх співробітників.

Євген Пенцак:

Фінансові інституції тут ні до чого. Ми ж не звинувачуємо уряд країни, над якою пронісся шторм. Нам потрібно вже звикати до циклів ділової активності, що за підйомом ринку наступає спад. Саме зараз він настав у США.  А на Україні він частково відбився. Інвестиції у інвестиційні фонди надалі залишаються привабливим інструментом інвестування, але ним потрібно управляти, і управляти вміло. Так, щоб вам було зрозуміло, що ви робите. Тут головне не слухати порад, особливо маркетологів КУА. Рекламувати фонди своєї компанії - це їх робота, а робота інвесторів - аналізувати інформацію і робити відповідні висновки.

Євген Пенцак:

Логіка дуже проста: коли фондовий ринок США падає, його потрібно стримати. Під час падіння ринку багато інвесторів в американську економіку думає над альтернативними капіталовкладеннями. Формуючи заявки на продаж акцій, вони збільшують пропозицію на ринку, і від цього акції падають ще більше. Тому ФРС намагається погіршити характеристики альтернативних вкладень, зокрема депозитів та державних облігацій, які напряму пов’язані  величиною облікової ставки. Це служить елементом стримання нетерплячих інвесторів від скидання акцій. Перед тим як продавати, завжди треба думати, куди вкладати.

Стосовно української економіки – це справді загроза. У момент нестачі коштів західний інвестор почне виходити перш за все з українського фондового ринку, що може спричинити його стрімке падіння. Але це не привід для розчарувань, на діяльності компаній це не позначиться, а лише – на прибутках інвесторів. Чергове падіння – це шанс добре заробити в майбутньому!

Євген Пенцак:

1.    Важко досягти домовленостей, але вони виконуються завжди! В Україні – все з точністю до навпаки.
2.    На Заході можна працювати на вістрі сучасних досліджень у всіх сферах науки і бізнесу. Україна відстає, сильно ... і не видно світла в кінці тунелю ...
3.    Культура спілкування і толерантність. Відрізняються ...

Євген Пенцак:

Так, вважаю. Цілком згоден. Перші уроки слід давати дитині з раннього дитинства. Рекомендують давати фіксовану суму кишенькових в тиждень, запропонувавши дитині ряд альтернатив її використання. Робив це на власному досвіді зі своїми дітьми. Перед тим, як викинути гроші на зовсім непотрібну річ, діти стали задумуватись, як раціональніше ними скористатись у довгостроковому періоді. Дитячі вечірки я запропонував їм фінансувати на 50%. Допомагає. Дитина починає думати, чи відвідувати всі підряд, чи використати час раціональніше ...

З дітьми потрібно обговорювати фінансові проблеми в сім’ї, державі, формування коштів на літній відпочинок. Одним словом, потрібна контрольована самостійність.

Євген Пенцак:

Питання треба переводити в площину – де раціональніше. Я однозначно віддаю перевагу банківським установам.

 
Євген Пенцак:

Скоро не будуть (ще 5 років можна спати спокійно). Вступ у СОТ нічого не змінить стосовно вартості грошей в Україні. Я боюсь, щоб вони не зросли.

 
Михайло Колісник:

1.  Я вже відповідав на це питання, що було адресовано до Юрія, зрештою можу додати, що ефективність тих чи інших методів часто залежить від конкретної особистості, і, на жаль,  говорити про певну абстрактну ефективність інструментів персональних фінансів не доводиться. Наприклад, тяжко уявити собі як, наприклад, креативний успішний результативний і зовсім нераціональний у побутовому житті ходожник-дизайнер буде складати бюджет. Можливо, для нього потрібні інші принципи та інструменти.

Так само, тяжко собі уявити, як людина з максимальним відторгненням ризику буде оперувати з ризиковими цінними паперами для персонального збагачення. Тому, про ефективність інструментів у галузі ПФ слід говорити контекстно і у застосуванні до конкретного користувача.

 

2. Тяжке запитання, бо професійна відповідь на нього передбачає знання теорії ефективного фондового ринку. Проте, деякі речі все ж таки можна назвати. Цей ринок повинен:

а) стати максимально прозорим і генерувати більше інформації, правдивої інформації, повної інформації, ніким неконтрольованої і не цензурованої інформації, позитивної і негативної інформації про цінні папери та корпорації, що їх випустили.

б) на цьому ринку повинні навчитись ставитись до індивідуального інвестора, котрий дає свої гроші в певний бізнес для його розвитку, так само як за минулих 18 років в нас навчились ставитись до клієнта, який також дає свої гроші але за певний товар.

в) Корпорації, котрі на викладених вище умовах будуть пропонувати за гроші свій інвестиційний товар, тобто цінні папери, повинні стати на нашому ринку непомірно більше. Можна також назвати інші умови.

3. Успішний фінансист, з рештою, як і будь-який успішний менеджер, повинен вдало і рівномірно поєднувати у собі вміння

а) працювати з цифрами,

б) працювати з людьми

в) працювати з новими ідеями.

Проблеми значної частини вітчизняних фінансистів полягають в тому, що вони сконцентрувались на одній області,а саме роботі з цифрами. Сучасний успішний фінансист повинен перфектно володіти фінансовими інструментаріями, бути сильним у роботі з цифрами, а отже бути кваліфікованим. Він також повинен вміти інтерпретувати результати, пояснювати їх людям, відчувати їх прагнення в інформації і задовольняти їх інформаційну потребу, вибудовувати з ними дружні стосунки, стосунки, при яких фінанси на фірмі будуть оцінюватись менеджерами, як "фінанси-друг", який доступний завжди і завжди допоможе, а не як "фінанси-ворог", котрий обмежує, і є закутим у залізобетонний панцир комерційної таємниці.

Все це стосується роботи з людьми. І насамкінець, останнє: двох перших умов достатньо для того, щоб просто бути хорошим фінансистом, для того, щоби стати чимось більше, постійно генерувати нові ідеї в області фінансів і області стосунків з людьми, ті ідеї які зараз на часі, ті ідеї, які потрібні, можливо, тільки вашій фірмі, а, можливо, потрібні суспільству даної країни чи, можливо, потрібні світу в цілому. Від генерації таких ідей залежить чи ви станете фінансовим гуру своєї фірми, чи, можливо, експертом в рамках країни, чи, можливо, визнаним світом авторитетом у області фінансів.

Михайло Колісник:

Коли говорять про фінанси,  то перший інструмент, який згадується, - це персональне бюджетування. Перш за все, людині чи сім’ї потрібно навчитися вести домашній бюджет. Вирішити, які суми грошей будуть виділені на ті чи інші цілі, яка частина доходу сім’ї буде спожита, яка частина буде відкладена для споживання в період людської золотої осені, а яка відкладена на непередбачувані обставини.

Є й інші інструменти. У галузі пенсійних фондів, наприклад, обчислення справжньої процентної ставки по кредитам. Але їх застосування має специфічне цільове призначення, тому про них доцільно говорити окремо.

Євген Пенцак:

Перше – потрібно сформувати стабільну частину свого майбутнього інвестиційного портфеля, тобто сформуйте депозит принаймні в розмірі 25% від майбутньої інвестиційної суми.

Михайло Колісник:

Взагалі, ринок тільки тоді вважається високо розвинутим, коли певна частина його учасників вважає, що він піде вгору, а певна не менш значна частина вважає, що ринок піде вниз. Тільки тоді на такому ринку присутні значна кількість продавців і покупців, і кожен від укладення угоди вважає себе у виграші.

Це стосується будь-якого ринку і, зокрема, ринку нерухомості. До сих пір ми бачили впродовж років переважно підняття цього ринку, що означає незадоволений попит, значну кількість охочих купити нерухомість і незначну кількість охочих її продавати - це вказує на недорозвиненість ринку. Український ринок нерухомості врешті-решт стане таким самим, як і решта ринків, на ньому будуть підйоми, будуть спади. Проте ті, хто володіє нерухомістю, не повинні цього лякатися, тому що традиційно цей ринок вважається елітарним, і його учасники переважно у виграші. На українському ринку буде та ж сама ситуація, тому від різноманіття на цьому ринку, перш за все, виграє суспільство. Охочі купити - реалізують свої плани щодо нерухомості, охочі продати - реалізують свої прибутки, перетворивши їх в живі гроші, а ріелтори і посередники виграються від збільшення ділової активності. 

 
Євген Пенцак:

Інвестування – наука точна. Побудуйте свою інвестиційну модель, яка є логічно несуперечлива з вашим баченням майбутнього. І, вперед...

Точніше, інвестуйте в найбільш ліквідні фінансові інструменти, з яких ви можете швидко "вийти" без суттєвих втрат. Слідкуйте за ринком. Затишшя перед бурею ..., не прогавте свій шанс.

Конкретно. Інвестуйте 50% у гривневі депозити, а 50% у депозит «Доступні гроші» (9,5-10,5% прибутковості) і чекайте підйому фондового ринку. Тоді – цю частину в інвестиційні сертифікати. Як правильно їх диверсифікувати, дізнавайтесь з www.investools.com.ua 

Михайло Колісник:

Український ринок навчальних курсів у цій галузі до сих пір був більше зорієнтований  на спекулянтів, ніж на інвесторів. Озирніться навколо - шпальти газет, оголошення в метрополітені деколи можуть містити інформацію про те, що "ми вас навчимо заробляти на зміні валютних курсів в торговій системі FОRЕХ, ми покажемо, як оперувати на фондовому ринку", тощо. І в той же час, досить мало пропозицій саме для приватного інвестора стосовно того, яким чином довготерміново стратегічно інвестувати власні кошти. Сподіваємось, що семінар по Персональних Фінансах, який ми з Євгеном Пенцаком збираємось провести в квітні, дасть поглиблені відповіді на питання щодо успішного інвестування і дозволить досягнути розуміння. 

 
Євген Пенцак:

Питання нижче пояса. Жоден український журнал з економіки і фінансів навіть близько не дотягує до першої сотні рейтингових журналів. Висновки робіть самі ...

Михайло Колісник:

Цікаве питання. У світову історію фінансової практики можна увійти як прогресивним персонажем, так і не дуже :). Поза всяким сумнівом, історія буде пам’ятати в позитивному сенсі нашого теперішнього Президента як людину, яку більшість українців асоціюють з призупиненням інфляції в другій половині 90-х.

Поза тим, українські фінансисти поки що мало можуть похвалитися здобутками на академічній ниві, тому що більшість досліджень у галузі фінансів, які проводяться на Заході, і котрі претендують на епітет "визначальні", стосуються тих ринків, котрі на сьогоднішній момент часу добре розвинуті. Проте ми ростемо, підростає нове покоління фінансистів, вони починають працювати з новою світовою всім доступною інформацією, в той час як старше покоління виховувалось в умовах інформаційної асиметрії. Тому сподіваюсь, що в майбутньому Україна матиме своїх нобелівських лауреатів, в тому числі і в сфері економіки, і фінансів.

 
Михайло Колісник:

Щиро дякую за питання. Візьміть, будь ласка, книгу Кьярана Уолша "Ключові показники менеджменту", яка вийшла у видавництві "Компаньон Груп".

Євген Пенцак:

Я би рекомендував світовий бестселер З. Боді,  Р. Мертон. "Фінанси". -  В.: «Вільямс».

Євген Пенцак:

Відверто – не знаю. Потрібно запросити західних фахівців для організації повноцінної української біржі і відповідного законодавста. Основна проблема – незахищеність міноритарних інвесторів.

Михайло Колісник:

Так, щоб з часом ставати багатшими, а не біднішими.

Євген Пенцак:

Коротко, знати для чого ви робите ту чи іншу покупку, інвестицію. Потрібно припинити бути знаряддям в руках маркетологів. Якщо серйозно, перейти з імпульсивного споживача у споживача думаючого. 

Євген Пенцак:

Це не той інструмент, на якому ви зможете розбагатіти. Це той інструмент, з яким переживають рецесію (спад) багаті інвестори. Зараз саме такий період. Історично так склалось, що прибутковість інвестицій у цінні метали слабо корелює з ринком, а тому є цінним інструментом з точки зору портфельної теорії. Коли ринок на підйомі, то пропорція таких інвестицій зменшуться за рахунок їх низької прибутковості в інвестиційному портфелі. Коли ж рецесія, то вони стають у пригоді. Проте для малого інвестора (до 100 тис. дол.) я би замінив їх гривневими депозитами.

Михайло Колісник:

І перше, і друге, і ще набагато більше. Традиційно чомусь фінанси розглядають як набір якихось правил, моделей, формул та методів розрахунків. Проте, саме цим роль фінансів обмежують. Думаю, що це несправедливо, тому що в реальному бізнесі ніхто не поділяє діяльність менеджера на чисті фінанси, чистий рафінований маркетинг чи, наприклад, чисте управління персоналом.

Традиційно, так роблять переважно викладачі не зовсім успішних бізнес-шкіл. Вони ділять бізнес, котрому повинні вчити слухачів на фінанси, маркетинг, управління персоналом, і розглядають ці області відірвано від контексту інших функціоналів. Вони відповідають, наприклад, "а далі це не моя справа, я займаюсь цим, а емоціями нехай займаються HR", і це буде неправильно. приходячи займатись практичною діяльністю у сфері фінансів, наприклад, приходячи на новий консалтинговий проект, я завжди знаю, що займатися доведеться не лише фінансами, але й стосунками з людьми, людськими емоціями, людськими прагненнями, особливостями взаємостосунків між людьми в ході впровадження тих чи інших фінансових інструментів. Якщо я буду нехтувати емоційною людською складовою в процесі роботи в сфері фінансів, то я стану просто фінансистом-теоретиком, котрий в кращому випадку на фірмі закриється в комірчині за своїм комп’ютером і буде робити те, що менеджери не фінансисти з часточкою іронії називають "махати молотком".

Справжній успішний фінансист - це не той, хто знає максимально круті фінансові інструменти і вміє їх розраховувати, це ще також той, хто вміє їх успішно впроваджувати і на основі отриманих цифр та фінансових результатів насправді управляти фірмою в цілому: управляти її операційною діяльністю управляти людьми, управляти емоціями цих людей.