Приватна пенсія: чим це актуально для українського менеджера?

КІНТО:

Это зависит от того, на какую государственную пенсию они расчитывают. Если они не относятся к привилегированным категориям будущих пенсионеров, то убедить их можуно тем, что они выйдут на гос.пенсию составляющую всего 30% от их заработной платы. Поэтому откладывая деньги в НПФ, они могут сформировать себе дополнительную пенсию. И Вы, если у Вас есть такая возможность, можете тоже помочь им,  делая перечисления взносов в их пользу. Для этого в законе определены соответственные льготы как для Вас так и для Ваших родителей.

А если же они относятся к будущим привелигированным пенсионерам то им следует сказать, что перманентные разговоры об отмене льгот подымается не только во время избирательной кампании и имеют под собой очень серйозную основу. Сегодня из 96 млрд грн доходов государственного пенсионного фонда 25 мрд грн - это дотации из государственного бюджета, львиная доля которых идет на поддержание льготных пенсий. А в государственном бюджете денег, как известно, катастрофически и постоянно не хватает, почитайте газеты :).

КІНТО:

Щодо тенденцій, то досить детально ми вже відповіли на це питання, задавала його Lyudmyla Omelchenko.

А стосовно найбільших перепон, які зустрічає на своєму шляху розвиток недержавного пенсійного забезпечення, то це насамперед: величезна інерційність суспільної свідомості, яка поки що орієнтована на державу, на державну пенсію, про те, що в старості за неї буде піклуватись не вона сама, навіть не її близькі, а "рідна дрежава". І на жаль, українські політики, високі державні мужі вже котрий рік підтримують цю ілюзію в умах українського народу.

Пенсія стала не предметом серйозного вирішення з боку держави, а предметом популістської гри, особливо в період виборчої програми, а вже пора давно чесно сказати, що держава не може забезпечити рівень державної пенсії, вищої ніж третина офіційного заробітку людини, і що сьогодні більше ніж 80% людей отримують мінімальну пенсію. Тобто пенсію 452 грн. в місяць і що середня пенсія становить сьогодні лише 457 грн. В майбутньому ситуація стосовно держевної пенсії не покращиться, тому що населення старіє, кількість працюючих зменшується, єдиний вихід - це забезепечивати себе - самому.

Або ще краще, разом із своїм роботавцем, тому що система недержавного пенсійного забезпечення, створена в Україні, до 15% від фонду заробітньої плати, направляти на недержавне пенсійне забезпечення, відносячи цю суму на валові витрати підприємства. Тобто практично безболісно для еконмічних показників підприємства. І цей засіб соціальної підтримки для підриємтсв є найблільш дешевим і водночас найбільш ефективним серед всіх соціальних пакетів.

Є звичайно і деякі певні законодавчі нормативні перепони, але вони не є глоблальні. Вони вирішуються. Була б добра воля на це в уряді і в парламенті, а ринок сьогодні працює. Праця важка, але перспективна.

КІНТО:

Шановний пане Володимире!

Поки що ми сильніші лише потенційними можливостями щось зробити, закладеними у законі «Про недержавне пенсійне забезпечення», який розроблявся шість років, де враховано кращий  світовий досвід і який, за оцінками міжнародних експертів, є одним із кращих в Європі. Досить високо оцінюється в світі  і той факт, що Україна ввела так званий третій рівень пенсійної системи, тобто недержавне пенсійне забезпечення раніше (фактично в 2005 році) , ніж другий рівень – Накопичувальну державну систему (планується із 2009 року), бо досвід роботи НПФ буде враховано після «запуску» у 2009 році Державної накопичувальної системи. Побічним підтвердженням цих слів є і те, що іноземні пенсійні фонди потроху починають придивлятися і заходити в Україну. А недержавні пенсійні фонду із такої собі екзотики  потроху стають звичним явищем.

Загалом же пенсійна система України є  значно гіршою, ніж пенсійні системи  країн Європи, які, до речі теж активно реформуються сьогодні, оскільки старіння населення, збільшення кількості пенсіонерів при одночасному зменшенні кількості працюючих не обминуло жодної країни Європи, Україна не є тут виключенням.

Що найбільш характерно для країн Європи, то це трирівнева пенсійна система у складі державної солідарної (1 –й рівень), державно-корпоративної накопичувальної (2-й рівень) і приватної (недержавної – 3-й рівень) систем.  Скажімо у Франції  45% від загальної  суми пенсії людина отримує із 1-го рівня, 30% - із другого і 25% - із третього. В Швейцарії 40% - із першого, 33% - із другого, 27% - із третього рівня. В США, до речі пропорція така: 47% - 1-й рівень,12% - другий і 41% - третій, приватний рівень. Думаю, що по завершенню пенсійної реформи в Україні будуть схожі пропорції. Тобто людина буде отримувати не одну, а щонайменше три пенсії, по одній із кожного пенсійного рівня, звичайно, якщо вона (людина) вже сьогодні почне про це думати, а не чекатиме чергових популістських закидів «про чергове підвищення пенсії»..

Іще одна характеристика стосовно країн Європи. Там – повний порядок у Державних пенсійних системах!!!! А у нас? У нас повна вакханалія. Сьогодні ми чуємо на кожному кроці про дефіцит Державного пенсійного фонду. Але ж доходи Пенсійного фонду України (ПФУ) на 2007 рік складають астрономічну суму – 96 млрд. грн., що співставно із доходами Державного бюджету. До того ж, у нас одна із найбільших у світі ставок обов’язкового внеску до ПФУ – 33,2%,  та ще існує п’ять так званих тимчасових обов’язкових  платежів, введених «в часи царя Гороха» «тимчасово, до погашення заборгованості із пенсій»(цитата!!!). Це обов’язкові збори при купівлі – продажу валюти, ювелірних виробів, автомобілів, послуг стільникового зв’язку, нерухомості (причому тут пенсії, не зрозуміло, чи навіть, дуже зрозуміло за логікою держчиновників).

І при цьому всьому сьогодні  середня пенсія станом становила аж 457 грн. в місяць. Але ж є досить велика група пільговиків, яка має пенсії із державного фонду в 5-15-20 раз більші на середні. Ніхто не проти великих пенсій, але чому ж знову за наш рахунок? Адже ж доходи ПФУ - це наші з Вами податки! Наприклад, в Англії, взагалі У ВСІХ  людей однакові базові державні пенсії. Як тільки людині виповнився пенсійний вік – пенсія базова державна їй гарантована, вона не велика, але однакова для всіх. А потім вже інші типи пенсій, що жорстко залежать від вашого стажу, зарплати, ваших внесків у НПФ, якості його роботи, особисто вибраних пенсійних схем і т.д.

КІНТО:

Наша компания  делает всё возможное для «приучения» рынка к мысли, что будущая пенсия конкретного человека в первую очередь зависит от него самого, и нечего надеяться на государство. И чем раньше человек подумает об этом, тем больше у него времени на формирование своей будущей негосударственной пенсии. Мы проводим один раз в месяц просветительские семинары по негосударственному пенсионному обеспечению в офисе компании, выступаем в прямом эфире, проводим просветительские семинары в регионах, сделали цикл радиопередач «Моя будущая пенсия» и т.д.

И нужно сказать, что эффект от этого есть. На опыте работы ОПФ «Социальный стандарт» (2 с половиной года) прослеживается тенденция «омоложения» вкладчиков – физических лиц и их постоянный приток. На сегодняшний день 29% вкладчиков – это люди в возрасте от 20 до 30 лет, 33,7% - от 31 до 40 лет. Это люди, которые осознали важность формирования своей будущей пенсии или пенсии своих близких. Некоторые молодые люди делают взносы в пользу своих родителей – будущих пенсионеров, делая их выход на пенсию более комфортным. И Вы тоже можете к этому процессу приобщиться. Будем рады пониманию!

КІНТО:

Уважаемый Евгений! У негосударственных пенсионных фондов «плюсов» намного больше, чем три. Среди них:
- право собственности участника на все накопленные средства с момента их зачисления на индивидуальный пенсионный счет, вне зависимости от того, кто является вкладчиком: Ваш работодатель, Вы сами или кто-то из Ваших родственников;
- право наследования всех средств, находящихся на счету участника в случае его смерти;
- распределение всего дохода НПФ между его участниками пропорционально суммам, находящимся на счетах (за вычетом платы обслуживающим компаниям, которая не превышает границ, установленных законодательно);
- возможность самостоятельного выбора своего пенсионного возраста участником (в рамках +/ - 10 лет от пенсионного возраста, установленного в ситеме общегосударственного пенсіонного страхования);
- наличие широкого ряда случаев, при которых участник может начать получать свои средства ранее установленного пенсионного возраста;
- возможность контроля и проверки участником сумм, находящихся на собственном пенсионном счету;
- налоговые льготы как для участников, так и для вкладчиков НПФ.
Это далеко не все преимущества НПФ.
Что касается минусов, то они, скорее, касаются не непосредственной работы НПФ, а менталитета, сложившегося в нашей стране благодаря множеству финансовых пирамид начала девяностых. Поэтому, к такому инструменту накопления и защиты средств, которым является НПФ, люди относятся с большой долей опаски из-за незнания и недостатка информации. Своей целью, на сегодняшний день, мы считаем доведение широкому кругу потенциальных потребителей услуг НПФ особенностей и преимуществ его работы. Не за горами тот день, когда НПФ станут повседневной необходимостью, а не привилегией наиболее «продвинутых» масс населения.

КІНТО:

Шановна пані Людмило!

Мається на увазі скоріше продовження тенденцій, започаткованих пенсійною реформою у 2004 році.

По-перше, попереду ще запуск 2-го рівня пенсійної системи України – накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, який передбачає сплату обов’язкових внесків до Накопичувального фонду (державного). 

По-друге, повинна почати працювати професійна пенсійна система. Працюють робочі групи з цих питань, доопрацьовано проекти Законів “Про професійну пенсійну систему”,  “Про Накопичувальну державну пенсійну систему”.

А по-третє, однією з умов початку функціонування Накопичувального фонду є «набуття досвіду роботи системи недержавного пенсійного забезпечення», тобто третього рівня пенсійної системи України. Досвід роботи недержавних пенсійних фондів виявив цілу низку «білих плям» в законодавстві з питань недержавного пенсійного забезпечення.

Тому учасники цього ринку протягом двох з половиною років, напрацьовуючи досвід,  вносили пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», який вже пройшов перше читання у Верховні раді України. З досвіду роботи відкритого пенсійного фонду «Соціальний стандарт» можу сказати, що все більше керівників та власників українських компаній усвідомлюють необхідність використовувати недержавні пенсійні фонди в якості гнучкого та ефективного інструменту мотивації персоналу. Крім того, все більше українців різного віку починають замислюватися про те, що держава не в змозі забезпечити гідну пенсію, і треба дбати про своє майбутнє самому. Все більше громадян стають вкладниками недержавних пенсійних фондів як на свою користь, так і на користь своїх рідних (частіше – батьків).

КІНТО:

Думаємо, що насамперед  «привабливість» для такого продукту, як недержавна пенсія пов’язана із  соціально - економічним аспектом проблеми.  Справа у тому, що державна пенсія не могла, не може і НІКОЛИ не зможе забезпечити достойний рівень життя людини після завершення трудової діяльності. Максимум на що Вип. Можете розраховувати в цьому відношенні – це третина Вашої офіційної зарплати (без, так би мовити «конверторної» її частини).

По – друге – це великі перспективи розвитку українського фондового ринку, який має дуже значний потенціал зростання і в інструменти якого інвестують свої активи для їх збереження і примноження недержавні пенсійні фонди.

Стосовно національних особливостей. Думаю, що  в цьому контексті  можна розглядати такі гарні риси українців, як  бажання мати щось  своє, приватне, власне,  надійне; власна турбота про своє майбутнє і майбутнє своєї сім ї; критичне ставлення до  популістських  гасел зверху про «світле майбутнє на державній пенсії», а «опора на власні сили». Негативні – вони однакові для всіх, хто вийшов із того скажемо дуже делікатно, «специфічного радянського минулого».  Це, з однієї сторони - тотальна  недовіра до всього і всіх, а з іншої сторони – спроби вести свої справи, « так як і всі», тобто  не на рівні чесних пропозицій і професіоналізму, а так, щоб якнайшвидше, бажано, в один день, чи в один рік – розбагатіти, чи як кажуть в народі, «нацарювати і втекти» :).

КІНТО:

Шановний В’ячеславе!

Кошти недержавного пенсійного фонду інвестуються в різні фінансові інструменти, що дозволяє зменшити вплив кожного з них на стан пенсійних активів в цілому.
Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» встановлено напрями та граничні межі інвестування пенсійних коштів, а саме:

1) Банківські депозитні рахунки та ощадні сертифікати банків - не більше ніж 40%* загальної вартості пенсійних активів;

2) Цінні папери, емітовані Кабінетом Міністрів України - не більше ніж 50%;

3) Цінні папери, емітовані Радою міністрів Автономної Республіки Крим, та облігації місцевих позик - не більше ніж 20%**;

4) Облігації українських емітентів - не більше ніж 40%**;

5) Акції українських емітентів - не більше ніж 40%**;

6) Цінні папери іноземних емітентів - не більше ніж 20%**;

7) Іпотечні цінні папери - не більше ніж 40%**;

8) Об'єкти нерухомості - не більше ніж 10%;

9) Банківські метали - не більше ніж 10%;

10) Інші активи, не заборонені законодавством України - не більше ніж 5%.
__________
* - але не більше 10% в одному банку
** - але не більше 5% в цінні папери одного емітента

Напрямки інвестування у межах, встановлених Законом, розробляються та затверджуються радою фонду у вигляді інвестиційної декларації, а рішення щодо придбання того чи іншого активу приймає компанія з управління активами, яка обслуговує такий фонд, керуючись інвестиційною декларацією. Компанія з управлінням активами повинна вносити пропозиції раді фонду щодо внесення змін до інвестиційної декларації у разі необхідності. Вкладник фонду може впливати на напрямки інвестування через представництво у раді фонду.

Як приклад, станом на 1 жовтня пенсійні активи Відкритого пенсійного фонду «Соціальний стандарт», активами якого управляє КІНТО,  було розміщено: в акції українських підприємств – 38,27%; в облігації українських підприємств – 33,88%; на депозитах – 26,63%. При цьому  доходність «Соціального стандарту» за січень-вересень 2007 року становила 31,3% (інфляція за цей період – 8,6%.

Враховуючи високе соціальне значення пенсійних накопичень, у процесі їх інвестування необхідно не просто отримати доход, який перевищить інфляцію, але й забезпечити високу ступінь надійності вкладень. При цьому дуже важливо досягти розумного балансу між ризиком і доходністю.

КІНТО:

Так, компанія «КІНТО», за власні кошти, щомісяця здійснює пенсійні внески на користь своїх співробітників до Відкритого пенсійного фонду «Соціальний стандарт». Пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду є частиною соціального пакету працівників компанії та не відраховуються з заробітної плати працівника.

Для компанії «КІНТО» внески до НПФ – це:
- гнучкий і ефективний механізм управління персоналом, не обтяжений податками і соціальними відрахуваннями;

- механізм  закріплення кращих кадрів шляхом створення привабливіших ніж у конкурентів матеріальних і соціальних умов для висококваліфікованих фахівців;

- спосіб підвищення мотивації персоналу шляхом застосування диференційованого підходу до рівня пенсійних відрахувань на їх користь, беручи до уваги вік, стаж роботи в компанії, інші показники, що характеризують цінність працівника для підприємства;

Таку можливість законодавство надає для кожного роботодавця, який піклується про своїх співробітників, заохочуючи соціально-орієнтованих роботодавців податковими пільгами.

КІНТО:

В Україні запроваджено також трирівневу систему: 1) обов’язкові відрахування підприємства до Пенсійного фонду Україні, 2) обов’язкові власні відрахування в Накопичувальний (державний) фонд (починаючи з 1 січня 2009 року), 3) добровільні відрахування підприємства (до 15% заробітної плати працівника, регулюються колективним договором) та/або власні відрахування на персональні пенсійні рахунки в недержавних пенсійних фондах. Кошти, накопичені у другому та третьому рівнях, є власністю працівника, тобто такий працівник може бути впевнений, що після виходу на пенсію він отримає більше, ніж державна пенсія. На деяких українських підприємствах вже сьогодні створено корпоративні пенсійні фонди для працівників таких підприємств або професійні недержавні пенсійні фонди.  Щодо фондів на кожному підприємстві, то для прибуткової діяльності  таких фондів потрібні значні внески роботодавців для того, щоб компанія з управління активами була в змозі вигідно інвестувати такі кошти.  Незначні кошти неможливо інвестувати в інструменти фондового ринку. 

Модель пенсійної системи України була розроблена, виходячи з досвіду діяльності пенсійних систем саме Західної Європи. І навіть політична нестабільність не впливає на реалізацію пенсійної реформи, до того ж бажання України приєднатися до ЄС вимагає приведення фінансових інститутів до європейських стандартів.

КІНТО:

Уважаемый Александр!

Для нашей страны негосударственные пенсионные фонды (НПФ), негосударственная пенсия – это  действительно инновации. До сих пор большинство пенсионеров получали государственную пенсию из солидарной системы, т.е. из Пенсионного фонда Украины. Некоторые предприятия, видя тяжелое положение своих бывших работников, вышедших на пенсию, пытались их поддержать дополнительными выплатами, что и явилось прототипом сегодняшних НПФ.

Что касается вопроса о возможности  инноваций в сфере  финансов, то даже создание частных коммерческих банков, а  позже - небанковских финансовых учреждений, изменения в сфере государственных  и корпоративных финансов – все это было в свое время инновациями для Украины, где каких-то 17 лет назад существовала единая собственность – государственная, а кое-кто еще  продолжал сидеть  в тюрьме  «за частнопредпринимательскую деятельность».

Но в данном случае, скорее речь идёт о социально-экономическом аспекте. Во-первых, люди бы могли спокойнее смотреть в будущее, зная, что у них будет не только государственная, но и негосударственная пенсия, сформированная благодаря усилиям работодателей и личным усилиям. Во-вторых, инвестируя накопленные средства в экономику страны, НПФ стимулируют как саму экономику, так и фондовый рынок страны.  В США, например, 60% инвестиций в экономику поступают от негосударственных пенсионных фондов.

КІНТО:

Шановна пані Наталіє!

НПФ мають такі головні переваги:
   - менші ризики: пенсійні кошти, накопичені в НПФ, з метою зниження інвестиційних ризиків підлягають диверсифікації шляхом розподілу їх між різними об’єктами інвестування (класами активів), що не передбачено банківським законодавством;

- вища потенційна доходність: НПФ розподіляє увесь отриманий інвестиційний прибуток між учасниками фонду, тоді як банк сплачує (нараховує) на користь учасника лише фіксований, обумовлений договором, депозитний процент;
- більша прозорість діяльності;

- більша захищеність внаслідок перехресного контролю за діяльністю НПФ з боку Ради фонду, КУА, адміністратора, зберігача та контролю з боку державних органів.

Звична вже для багатьох банківська система, надзвичайно ефективна для оперативних накопичень, не пристосована для довгострокового обслуговування накопичень. Це пов’язано перш за все з необхідністю перегляду банками ставок за договорами депозитних вкладів.  Крім того, банки віддають перевагу вкладам з фіксованою сумою і виплатою процентів при закритті рахунку. Для таких вкладів передбачені найбільші депозитні ставки, бо саме такі вклади забезпечують найточніше планування та ефективне кредитування ресурсів.

Якщо ж ви бажаєте час від часу поповнювати свій рахунок з можливістю щомісячного зарахування відсотків, що є найбільш типовим для накопичень "на чорний день", то ви вимушені задовольнятися найнижчою депозитною ставкою. Це є цілком природнім і відображає особливості функціонування банківської системи – чим довше банк може розраховувати на певну суму, тим більше він готовий заплатити за користування нею, але не більше того, що він в змозі заробити на ній. Певна річ, в разі дострокового розірвання договору банк вимушений "карати" клієнта, знижуючи або взагалі не нараховуючи відсотки за депозитом.

Вказані особливості не дозволяють вважати банківську систему ефективним механізмом довгострокових накопичень "на старість". Крім того, можливі проблеми самодисципліни клієнта: вклад з «вільним» доступом має схильність дуже швидко закінчуватися. :)

КІНТО:

Частково відповідь на питання стосовно механізмів захисту, а також  доходності НПФ у контексті інфляції  Ви можете отримати з попередніх відповідей, наданих Жанні Коваленко та Viktor Oksenyuk.

Якщо Ви - учасник недержавного пенсійного фонду, то маєте право отримувати виписки про стан Вашого індивідуального пенсійного рахунку 1 раз на рік – безкоштовно, частіше – на письмову вимогу за плату.
 
Також на сайті Компанії «КІНТО» щодня відображаються результати діяльності фонду. А учасники недержавного пенсійного фонду мають право доступу до портфелю фонду, у якому вони можуть бачити, у цінні папери яких саме емітентів вкладаються їх кошти.
 
Проаналізувати результати діяльності конкретного недержавного пенсійного фонду Вам допоможуть аналітичні та рейтингові матеріали у періодичних виданнях та у мережі Інтернет, у тому числі сайти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Раз на рік публікується інформація про діяльність НПФ, що підлягає оприлюдненню згідно з чинним законодавством. Потрібно, зокрема, звернути увагу на такі показники, як чиста вартість одиниці пенсійних внесків та темпи її приросту, що свідчать про ефективність управління активами цього фонду.

КІНТО:

Доброго дня, Вікторе!

Справді, з метою збереження та примноження  пенсійних вкладів значна частка активів недержавних пенсійних фондів інвестується  в акції, в  державні, муніципальні, корпоративні  облігації, в  інші інструменти фондового ринку. А оскільки сьогодні фондовий ринок України є дуже привабливим завдяки своєму зростанню,  це дає можливість громадянам, які стали вкладниками НПФ, отримати свою частку від цього зростання, а не лише білою, чи іншою  заздрістю дивитися на зростаючі активи українських олігархів  :).   І цим пенсійні фонди дійсно схожі на  інвестиційні,  які теж дають таку можливість нашим громадянам, як наприклад інвестиційні фонди під управлінням КІНТО! :)

Однак недержавні пенсійні фонди покликані виконувати  більш складну місію, ніж інвестиційні. Їх  діяльність – накопичення, збереження та примноження пенсійних активів та виплата пенсій громадянам – має велике суспільне значення і тому жорстко регламентується законодавством і відповідними державними інституціями  на кожній стадії роботи - від отримання пенсійних  внесків до виплати пенсій. 

На відміну від інвестиційних фондів, внески до НПФ можете  сплачувати, як Ви самі, так і Ваш роботодавець, або ж Ви разом із роботодавцем, використовуючи для цього цілий ряд пільг.  До того ж,  внески можна робити щомісяця, раз в  квартал, раз на рік і т.д., тобто  із якою завгодно періодичністю і, практично, на яку завгодно суму, тоді як в інвестиційному фонді треба платити все  зразу  і за ринковою ціною акції. Для вкладників НПФ існують податкові пільги.

До речі, в цьому році  суттєво збільшилась кількість громадян, які вирішили самостійно, не чекаючи «своїх» роботодавців, здійснювати  особисті накопичення на пенсію: у відкритому НПФ «Соціальний стандарт», який КІНТО створила разом із «Квазар-Мікро» і активами якого управляє наша компанія, з початку року  більше 40% пенсійних внесків  – це кошти, які надійшли від фізичних осіб.

Існують значні обмеження на інвестування пенсійних коштів. Портфель НПФ не повинен мати більш, ніж 40% активів, вкладених в акції, не  більш, ніж 20% - в муніципальні облігації, не більше 10% - в нерухомість і т.д. При цьому, не можна інвестувати в один  об’єкт, більш, ніж 5% активів. Для прикладу, на 1 жовтня пенсійні активи НПФ «Соціальний стандарт», було розміщено: в акції українських підприємств – 38,27%; в облігації українських підприємств – 33,88%; на депозитах – 26,63%. Тобто «яйця повинні бути розкладені по великій кількості корзин». І за цим жорстко слідкує Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг.

Зрозуміло, що при таких суворих обмеженнях немає можливості заробити такі прибутки для вкладників,  які дають інвестиційні фонди.  Однак, для  НПФ головне  - надійність, передбачуваність,  оскільки мова йде про «довгі», «пенсійні» гроші. У процесі їх інвестування необхідно не просто отримати доход, який перевищить інфляцію, але й забезпечити високий рівень надійності вкладень при розумному балансі між ризиком і доходністю.

Загалом, світовий досвід показує, що чиста доходність НПФ перевищує інфляцію і   є більшою за депозитні  ставки в 1,5 – 2 рази. Доходність НПФ  «Соціальний  стандарт», активами якого управляє Компанія «КІНТО», за січень-вересень 2007 року становила 31,3%, при інфляції за цей період на рівні  8,6%. Про доходність же інвестиційних фондів за цей період Ви, напевне, знаєте – від 62 до 143%.

Ну, і до пенсійних грошей у вас буде доступ тоді, коли настане Ваш пенсійний вік (на 10-ть років раніше офіційного). Тобто всі роки накопичення Ваших пенсійних активів у Вас не буде спокуси забрати свої гроші, мета яких – підтримка Вас зовсім в інший період Вашого життя :).

КІНТО:

Безперечно, освітні заходи необхідні для доведення до широкого загалу переваг недержавного пенсійного забезпечення. Саме таку мету переслідує компанія «КІНТО», проводячи  безкоштовні тематичні зустрічі для бажаючих дізнатись більше та отримати достовірну інформацію про недержавні пенсійні фонди та додаткову пенсію, а також одержати відповіді на свої запитання. Дати таких зустрічей заздалегідь можна побачити в новинах компанії, на сайті http://www.kinto.com/ .
Законодавство з недержавного пенсійного забезпечення саме по собі є механізмом мінімізації ризиків вкладень у недержавні пенсійні фонди. Захист пенсійних накопичень на майбутню недержавну пенсію залежить від цілої низки механізмів, ефективність яких досягається їх взаємодією, та забезпечується:
- чітким розподілом повноважень та високими кваліфікаційними вимогами до компаній, що обслуговують недержавний пенсійний фонд, повною прозорістю їх діяльності завдяки запровадженню систем обов’язкової звітності та оприлюднення інформації про діяльність НПФ. Крім того, законодавчі вимоги щодо капіталів таких компаній та їх майнової відповідальності теж є досить жорсткими, адже кожна юридична особа, що здійснює обслуговування НПФ, відповідає своїм майном перед пенсійним фондом за збереження та цільове використання належних учасникам пенсійних накопичень. Тому, при виборі недержавного пенсійного фонду особливу увагу потрібно звернути на досвід та репутацію компаній, які його обслуговують;
- диверсифікацією активів НПФ, тобто розподілом між різними фінансовими інструментами, що дозволяє зменшити ризики негативного впливу кожного з них на доходність та загальний стан пенсійних активів в цілому. Законодавство чітко визначає напрями та ліміти інвестування пенсійних активів – тобто куди і скільки інвестувати. Це дозволяє не лише захистити кошти учасників від інфляції, але й суттєво перекрити її рівень, а отже – отримати реальний прибуток на пенсійні накопичення. Пенсійні кошти вкладаються в акції, облігації, нерухомість, банківські метали, розміщуються на депозитних рахунках в банках, тощо. Правила інвестування визначаються в інвестиційній декларації недержавного пенсійного фонду;
- використанням пенсійних активів, що накопичуються у НПФ, виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із обслуговуванням фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей заборонено.
- законодавчою забороною проголошення процедури банкрутства щодо недержавного пенсійного фонду. Існує особлива процедура переведення пенсійних коштів від однієї пенсійної установи до іншої з метою унеможливлення втрати пенсійних коштів кожного учасника НПФ.
- прозорістю діяльності недержавних пенсійних фондів, вкладники та учасники фонду можуть отримати необхідну інформацію про діяльність фонду, а учасники фонду – також про поточний стан свого пенсійного рахунку.
- перехресним наглядом та суворим контролем з боку державних органів. Ефективність діяльності НПФ та адміністраторів контролює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, діяльність компанії з управління активами та банка-зберігача – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а банка-зберігача ще й Національний банк України. У разі виявлення порушень державні органи вживають заходи впливу, передбачені чинним законодавством.
- контролем діяльності фонду з боку засновників радою фонду  (єдиним органом управління НПФ), яка формується з представників засновників. Такі представники обов’язково проходять спеціальне навчання та отримують сертифікати спеціалістів з питань недержавного пенсійного забезпечення, періодично підтверджуючи свою кваліфікацію. Рада фонду може у будь-який час замінити компанії, що здійснюють обслуговування фонду, якщо їх діяльність буде визнана неефективною. Крім того, рада фонду затверджує інвестиційну декларацію – документ, що визначає напрями інвестування пенсійних активів.
- щорічним проходженням  перевірки незалежними аудиторськими компаніями. Причому один і той же аудитор не може провадити перевірку двох і більше юридичних осіб, що обслуговують фонд.

КІНТО:

Думаємо, Аліна,  що актуальність інвестування в НПФ саме сьогодні  пов’язана із кількома причинами.

Насамперед, із суто прагматичними: сьогодні  в Україні середня державна пенсія складає 457 грн. в місяць,  а це становить лише 32% середньої офіційної зарплати. Якщо ж співставити державну пенсію із всією зарплатою, тобто додати до неї «неофіційну» - є досить коректні розрахунки її рівня - то це всього 10% від всієї зарплати. І  в  наступні роки ситуація не покращиться, оскільки населення старіє: кількість пенсіонерів збільшується, кількість працюючих зменшується і, відповідно, збільшується потреба в пенсійних ресурсах  при одночасному  зменшенні  їх обсягу.

Тобто і нинішньому поколінню, і наступним поколінням громадян України розраховувати на пристойну державну пенсію не доводиться і це – об’єктивно, до того ж - незалежно від чиїх бо то не було передвиборчих обіцянок. Та і приклад країн Європи говорить про це: там державна пенсія із солідарної системи складає 15-30% середньої заробітної плати.

Другою причиною є те, що я назвав би «іноваційно - культурним фактором». Тобто – для нас відкрилися пласти нової  інформації і нові можливості щодо  особистих фінансів. З’явилися, хоч і невеликі, але гроші, якими людині вже  треба САМОСТІЙНО управляти.

Люди все більше розуміють, що вони повинні мати у своєму розпорядженні «різні типи» грошей. Є гроші, які можна і треба зразу ж «проїсти і прогуляти». Є  гроші, які треба зберегти фізично і від інфляції, поклавши їх у банк, бо на них потрібно буде згодом  зробити якусь серйозну покупка. Є гроші, які можна і потрібно вкласти  «у справу»,  заробити на них  гарні прибутки,  і тут  для пересічної людини – є чудова можливість вкласти гроші у фонди спільного інвестування, причому для початку  це може буде навіть зовсім незначна сума.

Але  сучасна  культурна людина повинна володіти і управляти  ще одним типом грошей, які дуже їй знадобляться у  той період життя, коли вона або не зможе, або не захоче працювати.  Саме для цієї мети й існують НПФ. Ви можете поступово, навіть дуже поступово почати процес накопичення своїх особливих приватних коштів в НПФ, а перманентне зростання фондового ринку додасть до них дуже значимий відсоток доходу (наприклад, в США – майже половина пенсійної виплати – інвестиційний доход. За нашими розрахунками, в НПФ «Соціальний Стандарт»  частка інвестиційного доходу  у виплатах може бути ще більшою, оскільки українські активи ще довго не вичерпають потенціал свого зростання). До того ж пенсійні гроші разом із заробленим на них інвестиційним доходом завжди залишаються приватною власністю людини із правом їх заповідання.

Що стосується пропозицій КІНТО щодо, як Ви сказали, «альтернативного фінансування», то, думаю, Ви мали на увазі фонди спільного інвестування, які знаходяться під управлінням КІНТО. Справді, ці фонди створюють дуже хороші можливості для невеликих (і не тільки) інвесторів. Так наприклад, середньорічна доходність фонду «Народний» складає сьогодні 71,3%, фонду «Класичний»-62,2%, фонду «Синергія -3» -143%, «фонду «Синергія 2»-98,5%.
У зручний для Вас час Ви можете стати інвестором наших інвестиційних фондів.  Більш детальну інформацію на цю тему Ви можете знайти на сайті  КІНТО http://www.kinto.com
А також запрошуємо на наші семінари на теми інвестиційних, а також (окремо) і пенсійних фондів за адресою Лисенка, 2 , офіс КІНТО ( біля Золотих Воріт). Про дні і час – теж на сайті.

КІНТО:

Шановний пане Михайле!

Насамперед, приватна, створена Вами чи Вашим роботодавцем, пенсія від НПФ не є альтернативою державній пенсії. Навпаки, пенсія від НПФ є суттєвим додатком до державної,  яка «в одиночку» сьогодні  вже не дозволяє забезпечити пристойний рівень життя людей після закінчення трудової діяльності. І ситуація щодо рівня державної пенсії  буде погіршуватися,  враховуючи демографічну кризу в Україні, суттєве збільшення кількості пенсіонерів при зменшенні кількості працюючого населення.

Що стосується пенсії державного службовця, то тут є кілька «нюансів». Ну, по-перше треба відпрацювати на держслужбі не менше 20(!!!) років,  або маючи 15-и річний стаж цієї служби йти на пенсію з держслужби. Уявляєте, що  може із Вами статися, як особистістю, якщо Ви безперервно пропрацюєте лише (і ніде більше!!) на держслужбі 20 років (ВМ: кажу із знанням справи «із середини» як державний службовець найвищого - першого рангу, із 15-и річним стажем держслужби. :). 

А, по-друге, дискусія щодо пільг і привілеїв виникає постійно, і не тільки під час виборчої компанії. Тому  не доводиться говорити впевнено щодо збереження нинішніх пенсійних  пільг державним службовцям, оскільки ці пільги вже  зараз є досить обтяжливими для Держбюджету (в 2007 році із 97 млрд грн. доходів Пенсійного фонду 25 млрд. грн. складають  дотації із Держбюджету, в основному - пільговим категоріям пенсіонерів). Тому краще вже мати щось своє, власне, надійне, приватне, тобто - приватну, недержавну пенсію. Як сказали б Вам  в Одесі: «на всякій случай!» :)

КІНТО:

Справді – про яку пенсію можна говорити, коли тобі 24 і весь світ перед тобою!  :)

Та людині для того і розум, і волю дано, щоб бачити себе впевненою і щасливою не тільки в сьогоднішньому дні, але і  в завтрашньому, і в післязавтрашньому.  А для цього потрібно розумно розпоряджатися своїми можливостями, своїм часом, своїми ресурсами, в тому числі і фінансовими.

Справді, компанія де Ви працюєте, здійснює відрахування в Пенсійний фонд України у розмірі 33,2% від величини Вашої офіційної заробітної плати. Це обов’язковий  платіж компанії  для Вашої майбутньої державної пенсії. Але ця пенсія, коли вона буде нарахована, складе не більше 20-30% Вашої офіційної зарплати. Ось це і все, на що Ви можете розраховувати, якщо не почнете думати і робити щось вже зараз.

Водночас, метою участі у НПФ є забезпечення собі достатнього життєвого рівня після закінчення активної трудової діяльності за рахунок отримання додаткової пенсії. Наявність у людини декількох джерел формування пенсії не дозволить відчути значного падіння життєвого рівня і зміни соціального статусу після її виходу на пенсію.

Причому Ви відкладаєте на свій приватний  пенсійний рахунок стільки грошей, скільки дозволяє поточний рівень доходів. Фонд залучає пенсійні внески, інвестує кошти з метою їх захисту від інфляції та примноження і здійснює пенсійні виплати за рахунок пенсійних накопичень. Існує можливість сплати внесків на Вашу користь як за рахунок компанії, де Ви працюєте, так і Вами особисто, або на паритетних засадах із роботодавцем. І все це забезпечено пільговим оподаткуванням.

До речі, останнім часом суттєво збільшилась кількість молодих людей, які самі  хочуть створити собі приватну пенсію. Так сьогодні 12,2% вкладників Відкритого пенсійного фонду «Соціальний стандарт»  - це люди віком від 20 до 25 років, а ще 16,7% - віком від 26 до 30 років.
Загалом же люди віком від 20 до 35 років становлять майже половину вкладників нашого фонду!!!  І це, ну дуже приємно! :)   Так що приєднуйтесь,  запрошуємо!! :)

КІНТО:

Шановна пані Світлано!

Справді, компанія КІНТО разом із корпорацією «Квазар-Мікро»  одними  із перших створили Відкритий недержавний пенсійний фонд «Соціальний стандарт», активами якого управляє сьогодні КІНТО. Всього ж в Україні зареєстровано на сьогодні більше 90 недержавних пенсійних фондів, із яких близько третини є реально працюючими.
Нажаль, публічної інформації щодо діяльності недержавних пенсійних фондів обмаль. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг розміщує інформацію, яка оприлюднюється фондами раз на рік до 1 червня. І хоч недержавні пенсійні фонди звітують перед Комісією щоквартально, ця інформація не є публічною. Тому існує проблема отримання інформації та можливості порівняння якості послуг та показників діяльності, у тому числі і залучення вкладників.
Водночас, у журналі «Фінанс Ревю» №1-2 2007 р. було  опубліковано ренкінг недержавних пенсійних фондів України за результатами діяльності у 2006 році за наступними показниками: вартість активів, кількість вкладників (юридичних та фізичних осіб), вартість одиниці пенсійних внесків, яка відображає доходність НПФ, та інш.  За результатами цього ренкінгу ВПФ «Соціальний стандарт» визнано найефективнішим, виходячи із чистої вартості одиниці пенсійних внесків. Більше якісної порівняльної інформації, на жаль,  не з’являлося.
На сайті Компанії «КІНТО» http://www.kinto.com/ щодня відображаються результати діяльності відкритого пенсійного фонду «Соціальний стандарт». На сайті адміністратора http://www.acpo.com.ua/, який обслуговує фонд, розміщена інша інформація про ВПФ «Соціальний стандарт», а також інформація про інші 9 фондів, які обслуговує Адміністратор «Центр персоніфікованого обліку».  Є ще декілька фондів та компаній з управління активами та адміністраторів, які розміщують інформацію про діяльність недержавних пенсійних фондів. Але інформації нажаль недостатньо для якісних порівняльних висновків.  Сподіваємось, що ця робота ще попереду.