Сейчас очень многие компании считают для себя модным и полезным постановку системы бюджетирования. При этом тратится море времени, сил и средства на организацию этого процесса. Однако как только процесс постановки завершен, часто руководство само задает вопрос - а зачем нам все это понадобилось и зачем мы столько всего потратили.

Вот и я уже на трех предприятиях выступал постановщиком системы бюджетирвоания. И как только все звершалось, то просто переставало быть нужным, так требовало подчинения процессу практически всего персонала предприятия.

Поделитесь опытом. Был ли у кого столь плачевный опыт или все всегда достигало логического конца и продолжает работать.

Жду Вашего мнения, коллеги

Я думаю, что смысл. Это позволяет компании понять где она хочет быть в следуещем году (в смысле роста и развития). Главное не перегнуть палку между усилиями по разработке и отдачей в дальнейшем использовании. Также, бюджет служит ориентиром для выставления целей для менеджмента.

Еще, бюджет необходим акционерным компаниям для информирования акционеров о предстоящем развитии компании в следуещем году.

Бачив на інтернет-конференції з М.Колісником дуже цікаву річ щодо бюджетування і його необхідності. Нижче наводжу цікаві цитати:

Є така дуже цікава концепція Beyond Budgeting (Джеремі Хоуп). Не хочеться цитувати книжку, тим більше, що її автор більш виразний ніж я, проте в його книжці, наприклад, зазначається більше ніж 10 поганих звичок, які виробляють в собі менеджери, які звикли працювати в системі бюджетування. Мова йде про те, що вони стають не більш ефективними, а більш адаптивними до функціонування в умовах бюджетування.

1) бюджетування вчить нас просити більше ресурсів, всеодно дадуть менше

2) не ділися з менеджерами інших підрозілів - вони твої вороги у війні за ресурс

3) вмій вчасно і обгрунтовано пояснити несприятливі відхилення, будь готовий пропустити аналіз причин і зможеш безвинно проіснувати цей місяць

4) не бери на себе занадто великих зобов'язань, їх закладуть в твій бюджет наступного року.

В книжці Джеремі Хоупа вказано ще більше подібних речей.

Проте, як для власника, ще раз мушу застерегти: потрібно обов'язково знайти свій баланс між бюджетуванням та не-бюджетуванням.

Зміст є але я думаю що він не "тайный". Мене дивують люди які його не розуміють, чи задають такі питання. Чому коли люди грають в шахмати, ба навіть в підкидного дурня - вони намагаються "думати наперед" (прогнозувати ходи супротивника, моделювати майбутнє і т д) з ціллю - перемогти. А бюджетування яке є методом "думок наперед", але не в грі а в реальності - викликає подібні питання? Можливо людям які не дійшли до розуміння "високого" змісту бюджетування і не потрібно його пояснювати? Щоб вони не погіршували статистику впровадження бюджетування. :-)

Класні розумні думки мислячої людини. Але заперечити є що - все таки "таємничості" там трохи є. І відповідь є простою - чому люди бюджетують? - Звикли, традиція. Цитуючи Михайла Колісника - "бюджет є засобом, за допомогою якого ми хочемо досягнути мети, але мету досягають люди, а не бюджет"

На мою думку Beyond budgeting має багато раціональних думок, проте вони підходять для західних компаній, які не тільки складають бюджети, але й використовують їх у своїй роботі не один десяток років. Адже щоб заперечувати певну методологію потрібно її випробувати. Мені здається, що проблема більшості українських компаній в тому, що бюджет складають і одразу забувають про нього. От виходить бюджетування заради бюджету. Колеги, пригадайте, чи можете ви назвати багато вітчизняних компаній, які працюють з бюджетом після його затвердження? Які використовують гнучкі бюджети, коригують плани на наступні місяці, роблять щомісяця аналіз відхилень, головне - аналізують причини відхилень (ґрунтовно, а не поверхово)? Вважаєте, що це все потребує занадто багато ресурсів і часу? Але ж без цього від бюджету мало користі. Це все одно, що мати мапу, але іти все одно навмання. А от щодо ресурсів, то вони є на багатьох підприємствах, тільки зайняті не бюджетами, навіть якщо і мають цим займатися. Мабуть у всіх великих та й середніх українських компаніях вже існує відділ бюджетування або управлінського обліку, але пригадайте чим він займається? Виправляє помилки бухгалтерії, веде паралельний облік з врахуванням "сірої каси" тощо (гадаю, кожен з вас може продовжити цей перелік). Тобто виконує роботу бухгалтерії, яка в свою чергу зайнята переважно тільки податковим обліком. Часу в такого відділу управлінського обліку вистачає тільки на те, аби поспіхом зібрати наприкінці року бюджет і, у кращому випадку, констатувати, що план минулого року ми не виконали (але чому - невідомо).

Тому перш ніж підтримувати концепції на кшталт Beyond budgeting, давайте навчимося використовувати всі можливості інструменту бюджетування. А потім, можливо, ми будемо готові працювати "за межею бюджетів", як радить Джеремі Хоуп.

Так, ви абсолютно праві, от в тому то і справа... як, нам, українцям себе пересилити, зрозуміти правильний підхід? невже тільки західні менеджери можуть бути нашим прикладом? і тоді це питання вже набагато ширше - це менталітет нашого бізнесу... а як з цим боротись? чи можливо не боротись? а шукати нові адаптовані до України підходи?

Бюджет - це план, виражений в грошах. (Думаю, всі розуміють, що грошима можна міряти дуже багато процесів на підприєстві, хоча й не всі). Контроль його виконання - частина контролю роботи підприємства (взагалі, контроль - одна з функцій менеджера). Невелике підприємство легко контролювати і без бюджету. З ростом компанії, мені здається, необхідність контолю фінансових потоків і бюджетування - зростає. І, я думаю, менеджерів переконувати в необхідності бюджетування не треба: самі зрозуміють, коли смажений півень дзьобне...

Ще один доказ: розробка бюджету - це мотиваційний процес! Золота думка з фінансового менеджменту! Бюджет ЗАВЖДИ мотивує: поганий - проти виконання планів, хороший - за.

На мою думку, фінансова культура - є частиною управлінської культури.