1,3 мільярди інноваторів

Протягом останніх 10 років міжнародна преса все більше уваги приділяла змінам в Китаї, особливо швидким темпам розвитку його економіки. Завдяки дешевій робочій силі та політиці, яка проводиться у валютній сфері, Китай зумів здивувати весь світ. Проте, одночасно із цими вражаючими показниками економічного розвитку, такого не можна сказати про рівень життя всього суспільства. Китайська Академія Соціальних Досліджень прогнозує подальше збільшення різниці у рівнях доходів китайців - жителі сільської місцевості повинні отримувати на 6 % більше наступного року, в той час, як даний показник серед міського населення становить 10,5 %.

Дуже багато конфліктів виникають на міжнародному рівні у зв’язку із демпінгом цін, оскільки він призводить до порушення правил чесної конкуренції. Європейський Союз встановив спеціальний антидемпінговий тариф на шкіряне взуття для Китаю. Одночасно із величезними обсягами імпорту в країни ЄС китайського текстилю, CD, DVD тощо, виникає багато проблем, пов’язаних із питаннями інтелектуальної власності, оскільки більшість товарів, що вивозяться, є підробками. Проблема піратства є не лише на зовнішньому рівні, але й на внутрішньому. За оцінками, 15-20 % товарів, які продаються в Китаї також є підробками. Міжнародні компанії, створивши спільні підприємства із китайськими, і обладнавши їх новітніми технологіями, зіштовхуються із проблемою порушення їхніх інтелектуальних прав та крадіжками технологій. Саме у зв’язку із цим, порушення інтелектуального законодавства є основною причиною, чому більшість міжнародних компаній вирішують не мати справу із китайськими бізнес-спільнотами.

Так склалось історично
На сьогоднішній день більшість уявлень про Китай серед представників Заходу будуються на подіях революції, проведеній комуністами, в результаті якої державу очолив Мао (1949 рік). Дуже мало хто знає про розквіт древніх династій, котрі царювали протягом 4000 років. Все це було спричинено специфічною зовнішньою політикою Китаю – повна ізоляція китайської культури та нації від всього світу протягом багатьох століть. Але у сьогоднішньому комуністичному суспільстві древній спадок легенд, пісень та епічних поем не є простим фольклором, про який згадують у родинному колі у великі свята. Усі ці історичні твори і традиції мають величезний вплив на сучасне світосприйняття китайців та методи ведення бізнесу. Для того, аби зробити кар’єру у давні часи, учні повинні були здати екзамен, який полягав у створенні ідеальної підробки давнього витвору мистецтва. Саме таким є тест на успішність компанії на китайському ринку у 21 ст.

Якщо поглянути на філософію західного світу, то вона є діаметрально-протилежною. Навіть незважаючи на те, що Платон започаткував філософське вчення заходу, його учень Аристотель стверджував – «Платон мій друг, але істина дорожча».

У 1966 році до влади прийшла комуністична партія на чолі із Мао, котрий всіма силами прагнув знищити будь-які прояви конфуціанства у китайському суспільстві. Для цього він керувався принципами класової боротьби. Результат був невтішним – основи китайського світогляду виявились настільки сильними, що згодом суспільством знову почали керувати не креативність чи інновації, а вправна імітація уже існуючого. Саме це і стало запорукою успіху зразкового комуніста. І над усім цим возвеличувалось заперечення та неприйняття будь-яких прав власності, не говорячи уже про інтелектуальну.

Усі ці історичні передумови показують, чому серед китайських бізнесменів копіювання чужих технологій чи створення підробок є цілком нормальним явищем. Згідно із вченням Конфуція, новатор чи компанія, яка володіє патентом на певну новітню продукцію, повинна гордитись тим, що ця продукція достойна копіювання і підроблювання.

Більше того, слід відмітити, що завдяки таким цінностям Китай зумів стати настільки могутньою країною. А що ж тоді буде, якщо уряд вирішить трохи змінити свою стратегію і до працелюбності громадян додасть дух інноваторства та бажання творити щось нове? За такої ситуації обігнати Китай по розвитку буде практично неможливо, оскільки суміш працездатності, наполегливості та нових розробок є непереможною.

Зміни на краще
Саме у такому напрямі і було вирішено рухатись у 1978 році, коли китайський ринок відкрився для іноземних інвестицій. Ця подія призвела до того, що потрібно було виправляти ситуацію із відсутністю будь-яких законодавчих основ, котрі змогли б відстоювати права на інтелектуальну власність. Китайський уряд практично одразу прийняв «Закон про торгові марки», «Закон про патенти» та «Закон про авторське право».

У 2000 році Китай вступив до СОТ, а це вимагало приведення законодавчої бази до міжнародних стандартів. В результаті цього в дію вступили законодавчі акти щодо захисту інтелектуальної власності. Більше того, усі ці закони постійно оновлюються та розширюються. Цього року китайським урядом планується розглянути та прийняти 17 законів у сфері торгових марок, авторського права та патентів.

Усі ці дії у законотворчій сфері не знімають проблем порушення цих законів. Саме це і є Ахіллесовою п’ятою китайського суспільства. Лише 4 % усіх товарів, які покидають кордони держави, перевіряються на предмет наявності відповідних документів. У випадку порушення ліцензійного законодавства у судовому порядку може бути прийнято рішення про сплату штрафу, однак ці виплати є надто малими, щоб повністю усунути існуючу проблему. Більше того, бізнесмени сприймають ці штрафи як видатки, яких неможливо уникнути, а не як певне покарання.

Сьогодні ще у більшості випадків для китайської нації характерною залишається звичка підробок та крадіжок новітніх технологій, винятки становлять лише партнерські стосунки із міжнародним бізнесом, котрі приносять значно більшу вигоду, аніж копіювання.

Щоб виправити цю ситуацію, китайським урядом було вирішено знизити «поріг» злочинів, пов’язаних із торговими марками та авторським правом, за які закон вимагає покарання. Було прийнято рішення про надання вільного доступу до баз даних торгових марок, що є важливим кроком у боротьбі із порушенням законодавства у цій сфері. До такої активізації у сфері законотворчої діяльності призвів інцидент, який відбувся в квітні у одному із торговельних центрів Шанхаю. Проти нього було висунуто звинувачення у продажі підробних сумочок по ціні 4,94 євро, в той час, як нормально вони коштують 891 євро. За рішенням суду увесь товар було знято із продажу.

Багато скептиків стверджують, що усі ці зміни в законодавстві та посилена боротьба із порушеннями в сфері інтелектуальної власності лише для того, аби «замилити» очі світовій громадськості та СОТ. Проте уряд Китаю робить все можливе, аби зруйнувати цей стереотип.

Президентом Китаю Ху Їнтао, прем’єр-міністром Вен Їабао та іншими високопосадовцями було прийнято програму по розвитку науки і технологій до 2020 роки. Основною метою даної програми є зменшення залежності Китаю від імпортованих новітніх технологій. Це повинно бути досягнуто завдяки збільшенню фінансування сфери R&D від 1,23 % ВВП до 2,5 %. Але навіть незважаючи на цю програму, статистичні дані показують підвищення активності китайців у сфері наукових розробок.

Віце-прем’єр-міністр Ву Ї заявив, що Китай змінює свою стратегію. Тепер це буде країна, котра береже природні ресурси, піклується про навколишнє середовище і орієнтується на інноваційні технології.

Як доказ цього можна навести декілька фактів із сфери R&D у Китаї.

На сьогоднішній день конкретні дослідження проводяться в сфері термоядерних досліджень. Нещодавно було випробувано новий сплав, який в майбутньому дозволить генерувати енергію практично в необмежених кількостях, до того ж вона буде екологічно чистою. Якщо ж говорити про інновації в сфері зв’язку та Інтернету, то нещодавно 25 університетів у 20 різних містах отримали сертифікати, які підтверджують успішне впровадження в цих навчальних закладах нової технології, базованої на IPv6, яка дозволяє по-новому поглянути на всесвітню мережу.

Вічне питання про ідеальне паливо, котре віками турбувало науковців також, можливо, скоро буде вирішено тими ж китайцями. Зараз дуже активно розробляється формула та хімічний склад нового виду бензину, котрий претендує на статус «ідеального».

Дуже часто саме Китай є одним із організаторів руху по захисту інтелектуальної власності та робить все можливе у цій сфері для того, щоб перелаштувати думку громадськості та психологію самих китайців. Сказати, що ця країна є пасивним гравцем на міжнародній арені інноваційних розробок та захисту прав інтелектуальної власності буде великою помилкою, оскільки існує чітке розуміння того, що у 21 столітті майбутнє країни буде залежати саме від наукових досягнень, а не від традиційних сфер діяльності  Тому всі зусилля на сьогоднішній день направлені на те, аби зруйнувати міф про те, що відсутність ініціативи чи специфічних думок – це добре та правильно. Уряд прагне направити зусилля громадян у русло інновацій та нових технічних розробок. Адже саме завдяки такій діяльності Китай зможе піднятись до вершин, про які не мріяла жодна розвинена країна, оскільки тільки у цій країні можна створити «смертельну суміш» дешевої робочої сили та проривних новітніх розробок.

Але психологію змінити не так вже й просто і це не є справою декількох  місяців чи років. Головним у цій ситуації залишається те, що уряд усвідомлює слабкі сторони своєї держави і знає, що їх треба виправляти. Зараз робиться все можливе, аби перелаштувати всю китайську націю, спосіб мислення, а також законодавчу базу і тим самим забезпечити можливість подальшого розвитку Китаю у сфері інновацій. Основне, що вони діють…

Переклад Олександра Різенка

фото: www.wallpapers.diq.ru